На момент підписання кредитного договору клієнт зобов’язаний надати оплачені страхові поліси (страхування самого майна, страхування цивільної відповідальності автовласника, страхування життя позичальника та ін.).
Банк-кредитор надає позичальникові право вибору страхової компанії (СК) зі списку тих, які акредитовані в цій установі. Більшість банків мають свої страхові компанії або дуже тісні з ними зв’язки, тому пропонують насамперед «свої» СК. Якщо клієнт бажає застрахуватися в компанії, якої немає в списку акредитованих, то банк має право відмовити йому в одержанні кредиту.
Звичайно, це правильно. Адже банк повинен мати гарантію повернення своїх грошей. Цю гарантію він може мати тільки від співробітництва з надійними, перевіреними СК. Проходячи акредитацію в банку, страховики надають звіт про фінансовий стан, перелік страхових продуктів та ін., тобто доводять фінансистам, що вони надійні.
Але, на жаль, не все так ідеально, як хотілося б, оскільки існує:
- особиста зацікавленість керівництва банку й СКу співробітництві;
- особиста зацікавленість керівників кредитних відділів банків і відділів СК;
- особиста зацікавленість кредитних менеджерів і агентів СК.
Все це призводить до того, що клієнт змушений страхуватися в компанії, яку йому нав’язав банк, у нього немає особистого контакту зі страховиком. Це стається через те, що людина, купуючи, наприклад, авто, мріє вже завтра виїхати на новій машині, тому підписує всі документи, не звертаючи ні на що уваги. Під час виникнення страхового випадку виявляється, що умови страхування не дуже-то влаштовують людину, а порадитися зі страховим агентом немає можливості, тому що її страхував представник банку.
Людина телефонує у банк, а там пояснюють, що виконали все, пов’язане з оформленням кредиту, і тепер потрібно самим розбирайтеся зі страховою компанією. Якщо клієнтові пощастило і СК виконує умови договору, то ця людина буде «ходячою» рекламою цієї компанії. Але якщо все вийде навпаки, то в нашій країні з’явиться ще одна людина, упевнена, що страхування — це лише викачування грошей.
То як бути в цій ситуації? Як не залишитися сам на сам зі своїми проблемами? Вихід є:
- перше, що необхідно зробити, це з’ясувати, які саме СК акредитовані в банку;
- поцікавитися відгуками знайомих і родичів про досвід спілкування зі страховиками. Можливо, що одна з рекомендованих друзями компаній буде в списку;
- ознайомитися з усіма умовами договорів страхових компаній;
- не економити! Низький страховий тариф вартості поліса КАСКО — це, зазвичай, підводне каміння, яке існує в договорі (адже безкоштовний сир буває тільки в мишоловці!), тому ретельно вивчайте умови договору й правила страхування (якщо СК відкрита для клієнта, вона завжди їх надасть);
- знайти собі гарного страхового агента або брокера, який буде виступати посередником між вами та страховою компанією.
Отже, до вибору страхової компанії під час оформлення кредиту треба бути таким же обережним, як і під час вибору банку-кредитора. Якщо вас не влаштовують умови страхових компаній, «рекомендовані» фінустановою, має сенс поміняти банк, аби не залишитися з невиплаченим кредитом і без страхового відшкодування.
