Їх популярність не могла пройті повз нашої компанії, тому я і вирішив написати блог на цю тематику. Оскільки фільми зачіпають широкий перелік питань: релігія, політика, історія, економіка, я вирішив сконцентрувати свою увагу на фінансовій частині крізь спеціалізацію наших порталів та великої ролі суб'єктивізму в інших тематиках.
Більшість з нас сприймає дол. США, як найбільш надійну валюту для заощаджень, але після перегляду цих фільмів, гадаю, ви будете менш оптимістичні. Головна суть проекту «Безцінний долар» в тому, що США необгрунтовано випускають великі об'єми нічим не забезпеченого долару. «Випускає - ну і гаразд», - подумаємо ми, але проблема в тому, що американський уряд всілякими засобами прагне розповсюдити свою валюту по світу, що дозволяє Америці не лише позбавитися від внутрішньої інфляції викликаної масовим друкуванням долару, але й отримати вигідні бонуси для своєї економіки. Ну, погодьтеся, якщо США випускає долари, внутрішня вартість яких – «папір і фарба» (перехід на Ямайську валютну систему в 1978 р. відмінив прив'язку долара до золота), а натомість отримує від інших країн реальні активи: ресурси (нафта), товари або власність (акції) – такий обмін навряд чи назвеш рівноцінним.
Ну що з того, купили одного разу, але ж потім за отримані натомість долари можна придбати товари в інших країнах або безпосередньо в США. Але проблема в тому, що, на думку автора фільму «Безцінний долар», уряд всілякими методами прагне не допустити повернення своєї валюти назад в країну, або іншими словами не обмінювати назад незабезпечений бакс на реальні товари, вироблені в США. А якщо ми і пред'явимо долар, то замість реальних товарів нам люб'язно запропонують «придбати» інші папери, а саме – боргові розписки уряду США. Так, у 2008 році зовнішній державний борг США досяг астрономічних 3 123 млрд. доларів або 124% від прибутків бюджету США (для порівняння зовнішній державний борг України на 1 жовтня минулого року склав 14,2 млрд. дол. або приблизно 25% від прибуткової частини бюджету країни).
Щоб уникнути валютної катастрофи уряд США також стимулює інші країни притримувати, а не повертати долар назад, що реалізується через використання американської валюти в торговельних розрахунках (нафта), діяльності МВФ та інших міжнародних організацій (кредитування, необхідність резервування засобів в американській валюті тощо.) і підтримці інфляції в інших країнах. Так, використовуючи долар у внутрішніх розрахунках, наприклад, для оплати за оренду квартири, ми збільшуємо грошову масу в країні, що викликає інфляцію і девальвацію гривні до американської валюти. Але це ж знецінення і стимулює нас тримати «зелені» – отримуємо замкнуте коло : ).
Але і це можна зрозуміти та пояснити, адже кожен уряд зацікавлений в просуванні своєї країни на світовій арені, а після Другої світової війни США є найсильнішою державою в світі (40% світового виробництва, військова потужність), тому, використання долару в світових розрахунках – досить логічно. Та й використання однієї валюти в міжнародних транзакціях, навіть з врахуванням таких «поблажок» для США, на мою думку, позитивно впливає на світову економіку, адже зменшує витрати на здійснення розрахунків, та й оцінювати товар в одній валюті набагато легше, ніж в декількох. Але є ще один цікавий момент – виявляється, ФРС (або Центральний банк США) - контора зовсім не державна, а приватна, і, на думку авторів фільмів «Безцінний долар» і «Дух часу (Zeitgeist)», належить сім'ям крупних банкірів: Рокфеллеру, Моргану, Ротшильду, Варбургу, які всіма правдами та неправдами протягом декількох століть досягнули монопольного права на емісію долару.
Цей факт кардинально змінює концепцію світової фінансової системи, перетворюючи її на «світову фінансову піраміду» (до речі, знак піраміди використовується в 1 дол. купюрі США :) ). Адже цей приватний банк «видає» долари уряду та комерційним банкам, які потім випускають долари в економіку США або інших країн через міжнародні фінансові організації. Все б добре, та ось тільки ФРС випускає бакси не безкоштовно, а під певний відсоток, таким чином, згодом потрібно повернути не лише суму випущених грошей, але й суму нарахованих відсотків. А де взяти цю додаткову суму, якщо друкарський верстат доларів знаходиться лише у ФРС? Вихід є – узяти новий кредит! Така фінансова концепція «вічного боргу» створює не дуже приємну концепцію «вічного рабства», яку ми отримуємо з наступних ланцюжків: ФРС – (кредит) уряд США/ комерційні банки – (соціальні виплати/кредити) суб'єкти економіки США – (налоги/погашеніє кредиту + %) - уряд США/ комерційні банки – (погашення кредиту +%) - ФРС, або ж ФРС – (внесок) МФВ – (кредити) уряди інших країн/ Центральний банк (НБУ) – (продаж валюти на МВБ) – комерційні банки – (кредити) суб'єкти економіки – (погашення кредиту + %) - комерційні банки – (продаж валюти на МВБ, кредит + %) Центральний банк (НБУ)/ уряди інших країн - (погашення кредиту +%) - МВФ. І якщо за ФРС дійсно коштують сім'ї банкірів, то не важко здогадатися, на кого працює частина населення світу, що використовує дол. США в своїх розрахунках.
Та і нехай з цими банкірами, адже суспільство вже звиклося протягом декількох тисячоліть сплачувати податки, та і схема відсоткового кредитування використовується практично всіма центральними й комерційними банками світу. Але концепція масового друкування незабезпеченого долару рано чи пізно приведе до його краху, і найшвидше це станеться в найближчій перспективі. Так, наприклад, нещодавно американський мільярдер, письменник Джим Роджерс заявив, що США в найближчі два-три роки оголосять дефолт, що буде викликане масованим друкуванням доларів. Його колега відомий американський фінансист і мільярдер Джордж Сорос взагалі запропонував ввести нову світову валюту, що доки звучить досить дивно через зміцнення американської валюти останнім часом.
Що буде якщо долар дійсно обвалиться, передбачити досить просто - посилення ролі валют, що діють (євро, рубль, юань) і створення нових світових валют в рамках валютних блоків (наприклад, амеро – Північноамериканський союз). Ось, що висловив із цього приводу прем'єр міністр Россиі В.В. Путін, відкриваючи форум в Давосі: «Надмірна залежність від, по суті, єдиної резервної валюти небезпечна для світової економіки. Думаю, це стало очевидним для всіх. Тому було б доцільно сприяти об'єктивному процесу появи в майбутньому декількох сильних регіональних валют. Прийшов час почати наочний діалог про те, як зробити перехід до нової моделі плавним і необоротним».
Але можливий інший варіант подій, адже будь-яку проблему можна вирішити й концептуальним засобом – неможливість виникнення проблеми в принципі. Це – натуральне господарство або часткове натуральне господарство, що може стати досить актуальним в період світової кризи. Так, наприклад, зовсім нещодавно члени дискусійних клубів партії «Єдина Росія» запропонували державі надати можливість безробітним отримати частку землі в Сибірі й на Далекому Сході за умови переїзду туди на постійне місце проживання. Посилення ролі сільського господарства в економіці країн прогнозує і вищезгаданий мільярдер Роджерс, називаючи його найперспективнішою галуззю економіки найближчі 20 років, і яке прийде на зміну фінансовому сектору, пануючого останні 30 років. Так, експерт, що часто останнім часом повторював фразу «Ніхто не хоче бути фермером!», міняє її на протилежну: «Ви швидко все станете фермерами, і мені варто зробити те ж саме».
Перший засіб простіший і перевірений, але дуже ймовірно, що і в новій валютній системі з'являться фінансові ділки, які хочуть заробити за чужий рахунок. Другий - досить складний, адже існуючий образ села зараз мало кого приваблює, і міський житель навряд чи захоче «копати картоплю». Тому якщо це і станеться, то, на мою думку, реалізовуватиметься у вигляді екологічних коттеджних містечок з використанням альтернативних джерел енергії. Необхідною передумовою для цього буде впровадження та поширення нових наукових концепцій і технологій і, можливо, перегляд деяких історичних подій. Але що б не сталося, головне для нас з вами – вчасно здати долар : )
