У зв’язку з виробничою необхідністю нам з колегою потрібно було засвідчити документи компанії в нотаріуса. Щоб не їхати далеко, ми вирішили звернутися до фахівця в нашому офісному будинку.
Біля кабінету вже сиділо двоє чоловіків, тому ми чекали своєї черги. Через кілька хвилин нотаріус запитала, чи потрібно нам робити копії документів. Почувши стверджувальну відповідь, вона сказала, що для цього потрібно багато часу, і запропонувала залишити документи в неї й зайти за ними через годину. Ми відмовились залишати оригінали важливих паперів.
Людина раптово змінилася на обличчі й зарепетувала: якщо ми не довіряємо нотаріусу, навіщо тоді до неї звернулися. А коли я попросила говорити з нами без лементу, спокійно та ввічливо, відповідь нотаріуса нас просто приголомшила. Дослівно: «Все, ви вільні».
Я чотири роки працювала, постійно спілкуючись з людьми, мені доводилося улагоджувати найрізноманітніші конфліктні ситуації. Я знала, що ці люди платять гроші моїй компанії, й це моя зарплата. А тут людина працює на себе, вона приватний нотаріус і одержує гроші за кожний засвідчений аркуш — і просто так накричати на клієнтів!? З таким відвертим хамством я ще не зустрічалася.
Звичайно, що відтепер до «нашого» нотаріуса я навряд чи звернуся. Мені здається, що потрібно цінувати й поважати своїх клієнтів. Адже вони нам потрібні...
