Ольга Онуфрійчук

За останні декілька місяців банківські клієнти розділилися на три яскраво виражених категорії: недбайливі позичальники, розчаровані вкладники та щасливі НЕволодарі кредитів та депозитів.

Парадоксально, чи не правда? Здавалося, іпотека – це саме той інструмент, який теоретично повинен зробити житло доступним навіть тим, у кого немає можливості розплатитися за покупку за один раз, та ж ні!

Криза-кризою, а всім нам так чи інакше доводиться користуватися послугами банків. А тому не зайвим було б дізнатися чи так банки раді своїм клієнтам, як це написано у їх “клієнтоорієнтованій стратегії” і що потрібно знати про банківське обслуговування, перед тим як обрати собі банк - партнер.

Останній тиждень був нелегким випробуванням, як для вітчизняної банківської системи, так і для її клієнтів.

Не пройшло і півроку з останньої спроби ощасливити український електорат казками про світле майбутнє у недорогих квадратних метрах, як уряд вирішив знову підняти свої рейтинги, насипавши солі на рану.

«Ви можете сказати про ідеали нації, судячи з її реклами». (Вільям Дуглас).

Пройшло не так багато часу з тих пір, як у нашій компанії виникла необхідність розповісти про розрахунки ефективної ставки по кредиту на прикладі кредитної картки, як банки знову встигли «порадувати» польотом своєї фінансової думки.

Надто часто мої знайомі стали звертатися із проханням дати професійну пораду, куди інвестувати тимчасово вільні кошти.

Про те, що банки не поспішають розкривати розмір ефективної ставки, писалося вже неодноразово.

Новий рік — це час підбиття підсумків за минулий рік й складання планів на майбутнє. Не оминула ця доля й мене. Озирнувшись назад, я з’ясувала, що найзаповітнішим, але, на жаль, так і не досягнутим, можу назвати цілком закономірне бажання стати власницею комфортної квартири в Києві.

— То що це? Що це за народна творчість? — Це індійська національна народна хата! Фіг Вам називається... (М/ф «Простоквашино»)

За родом своєї попередньої діяльності (а саме банківський співробітник, представник середньої ланки оргструктури) мені часто доводилося бувати на усіляких семінарах. Якось після одного таких заходів ми з колегами-слухачами дружно йшли до метро. І раптом хтось запитав: «А навіщо, власне, нам був потрібний семінар?».

Переймаючи досвід своїх іноземних колег, більшість вітчизняних банків поспішили впровадити й такий атрибут корпоративного стилю, як уніформа для співробітників.