Чи варто прагнути піймати журавля в небі з високими відсотками, відмовляючись від стабільного партнера, який давно прийшов в Україну? Навряд чи. Для цього є кілька причин.
Торік моя знайома вирішила зайнятися збільшенням коштів, які вони заробляють разом із чоловіком. Одним з пунктів їхньої інвестиційної програми став поліс накопичувального страхування життя (лайфовий). Вона придбала поліс на 15 років української компанії, яка належить відомій європейській страховій групі. Відповідно до закону, гарантувати певну суму інвестиційного доходу (вище 4% річних) лайфові СК не можуть. Тому головним аргументом для приятельки стала репутація компанії, що існує на українському ринку вже не перший рік, а її материнська компанія в Європі — не одну сотню років.
Але, маючи щось хороше, вам швидко можуть запропонувати щось краще. Так сталося й цього разу. Сусідка моєї героїні влаштувалася на роботу страховим агентом лайфової компанії, яка нещодавно прийшла в Україну. І відразу ж стала вмовляти знайому змінити страховика. Нібито нова страхова компанія пропонує вищий прибуток, обслуговування там краще, а офісів набагато більше.
Оскільки моя приятелька неодноразово чула про послугу перекредитування, що пропонують українські банки, вона вирішила використати те саме у накопичувальному страхуванні життя. І звернулася за порадою до мене, аби дізнатися, як краще оформити новий поліс, розірвавши старий. Я з’ясувала, що розривати договір не варто в жодному разі. Як же вийти з цієї ситуації? Тут може бути кілька варіантів розв’язання проблеми.
По-перше, варто пам’ятати, що розривати договір страхування заради зміни компанії завжди невигідно. Адже специфіка накопичувального страхування полягає в тому, що прибуток клієнт одержить тільки наприкінці дії строку договору.
Тому найкраще укласти ще один договір, який не анулює перший. Укладання нового договору страхування не перешкоджає дії вже існуючого. Він може доповнити старий договір, якщо ви допишете до його умов додатковий набір страхового покриття.
Якщо ж ви не бажаєте продовжувати накопичувати кошти за існуючим договором, його краще призупинити, перевівши на безвнесковий. Це можна зробити після закінчення певного періоду дії договору (1,5–3 роки). При цьому дія договору триває, а страхова сума перераховується залежно від суми сплачених внесків.
Якщо ви все-таки вирішили розірвати договір, ви не зможете забрати всі накопичені платежі, вам дістанеться тільки викупна сума. Коефіцієнт викупної суми обов’язково вказується в страховому договорі, він буде неоднаковим у різні роки дії поліса. Втім, при достроковому розірванні договору страхування клієнтові, крім викупної суми, будуть також виплачені суми накопиченого додаткового інвестиційного доходу зі спеціального інвестиційного фонду. Але це лише в тому випадку, якщо за договором страхування проводилася індексація.
Ще раз наголошую, інвестиційний прибуток не є гарантованим. Прогнозувати його дуже складно, адже він залежить від успішності інвестицій страховика в банківські депозити, цінні папери та інші джерела прибутку.
Що ж до розмірів викупної суми, то вона зазвичай ледве перевищує 50% від суми страхових внесків. А обіцянки деяких страхових компаній виплатити її в розмірі 95% від суми внесків уже через два роки після укладання договору не відповідають реальності. Викупна сума може наблизитися до 95% тільки до кінця дії договору. І це лише за умови своєчасної сплати клієнтом всіх страхових внесків.
Коли я розповіла моїй знайомій про подробиці укладання страхового договору, вона відразу ж передумала розставатися зі своїм страховим полісом. Хоча з іншою компанією все-таки стала співробітничати — уклала договір на ім’я чоловіка. Єдине, що хотілося б ще порадити їй, — докладніше ознайомитися з репутацією компанії (наприклад, зайшовши на сайт Держфінпослуг). Так можна уникнути проблем у майбутньому, якщо нова фірма раптом виявиться фінансовою пірамідою.
