Він кілька років підряд відкривав депозит в Європейському банку розвитку та заощаджень, що є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і був цілком упевнений у тому, що його гроші знаходяться у надійній установі. Але місяць тому він випадково дізнався, що його банк — на стадії ліквідації. При цьому банк чомусь своїм вкладникам нічого про це не повідомив.
Мій знайомий в істериці почав перечитувати договори, закони й положення до них, а саме:
- Закон України «Про банки й банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ розділ «Ліквідація банків» ст.87–98;
- Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.200 р. № 2740-ІІІ.
З цих законів він дізнався, що під час ліквідації банку процедура одержання вкладів така:
1. Банк може бути ліквідований або за ініціативи НБУ, або за згоди власників банку.
2. Протягом двох днів від дня ухвалення рішення про ліквідацію банку НБУ сповіщає про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Орган, який ініціював рішення про ліквідацію банку, призначає ліквідатора, який приступає до своїх обов’язків після відкликання ліцензії.
4. Перший крок ліквідатора — публікація в газетах «Урядовий кур’єр» і «Голос України» відомостей про відкриття ліквідаційної процедури (Цю дату бажано не пропустити, тому що ви маєте право заявити ліквідатору про свої вимоги шляхом подання заяви в банк протягом одного місяця від дня публікації оголошення).
5. Ліквідатор протягом 20 робочих днів від дня недоступності вкладів подає до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний список вкладників, які мають право на відшкодування, й протягом місяця Фонд ухвалює рішення щодо відшкодування коштів вкладникам.
6. Протягом трьох робочих днів від дня ухвалення рішення про відшкодування Фонд сповіщає про це вкладників через офіційні засоби інформації.
7. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування здійснюється через банки-агенти протягом трьох місяців від дня настання недоступності внесків.
Поставивши хрест на своєму вкладі, оскільки строк подачі заяви давно минув, знайомий пішов у банк, аби остаточно переконатися у своїх домислах. Йому пояснили, що якщо його вклад не перевищує 50 тис. грн, то заяву про відшкодування писати не потрібно, оскільки ліквідатор сам складає списки вкладників і незабаром оприлюднить строки виплат гарантованої суми відшкодувань. Через кілька тижнів знайомий без проблем одержав свої гроші з відсотками й вільно зітхнув.
Але мене збентежило ось що. В законі «Про банки й банківську діяльність» чітко сказано, що вкладники мають право заявити про свої вимоги протягом одного місяця, подавши заяву в банк, а вийшло, що строки подачі заяви були пропущені, але гроші однаково виплатили. Не знаю, чи була це випадковість, чи виняток із правил, але моя порада всім, хто відкриває депозит, а особливо тим, у кого суми перевищують 50 тис. грн, — активно стежте за життям банку, якому ви довірили свої кревні. А якщо в когось все-таки були схожі проблеми, напишіть, як ви їх розв’язували.
