Щоб вижити, їм доводиться жертвувати як матеріальними благами, так і цінними кадрами.
За останні декілька місяців в Україні пройшла хвиля масових скорочень на всіх великих підприємствах. Усі намагаються зменшити свої витрати за рахунок сбівробітників, але найчастіше шляхом звільнень. Я хочу запропонувати декілька варіантів, як зробити так, щоб «вовки були ситі й вівці цілі».
Варіант 1
Зафіксувати простой (якщо він є) на підприємстві або в окремому структурному підрозділі шляхом видання наказу. Час простою не з вини працівника, якщо працівник попередив власника або уповноважений ним орган про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб(ст. 113 КЗпП).
Таким чином, витрати на оплату праці знижуються.
Варіант 2
Перевести працівників на неповний робочий час (ст. 56 КЗпП). В цьому випадку працівник повинен написати заяву з проханням перевести його на неповний робочий час. Якщо ж ініціатива виходить від роботодавця, то спочатку необхідно попередити працівника за 2 місяці до зміни режиму роботи (ст. 32 КЗпП). В такому режимі оплата праці проходить пропорційно до відпрацьованого часу, при цьому законодавством необмежений мінімальний час роботи: це може бути 2 години на день або один день на тиждень.
Варіант 3
Надати працівникам відпустку без збереження заробітної плати. Для цього працівник повинен написати заяву з проханням надати йому відпустку за власний рахунок. Але тривалість такої відпустки не може бути більше ніж 15 календарних днів на рік (ст. 26. ЗУ про відпустки). І якщо надати більш тривалу відпустку, то це може розцінюватися як порушення трудового законодавства. А таке порушення карається адміністративним штрафом.
Який з цих варіантів підходить саме вам, вирішуйте самі, але будь-який з них зменшить витрати підприємства та збереже робочі місця для ваших працівників.
Моя порада керівникам: перед тим як приймати будь-яке рішення, ви повинні розуміти, що працівники в будь-якому випадку не будуть радіти, адже це не на їх користь робиться. Тому необхідно всіляко мотивувати їх, знаходити індивідуальний підхід до кожного працівника окремо, намагатися створити такі умови в компанії, щоб працездатність не тільки не знижувалась, а й навпаки росла. Саме в таких ситуаціях можна зрозуміти, коли прцівник насправді робить на благо компанії, а коли просто протирає штани на робочому місці. Пам’ятайте, що саме від вашого рішення залежить не тільки благополуччя вашої компанії, але й доля ваших працівників.
