Уявіть ситуацію: позичальник прагне якнайшвидше розрахуватися з банком і повністю погасити кредит. Нарешті зібравши необхідну суму, він направляється до банку, щоб через півгодини вийти вільною людиною. Та ба! Фінансисти починають морщити лоба й уважно перечитувати кредитні договори. Вони відривають очі від документа й показують клієнтові пункт, яким йому забороняється достроково погашати кредит протягом перших декількох років користування.
Позичальник розгубився. Адже він приніс гроші, щоб погасити кредит, а банк не хоче їх приймати. Замість цього йому пропонують ще кілька років мати додаткові витрати, оплачуючи нараховані банком відсотки. Розчарований, він згадує момент підписання кредитного договору, коли він читав даний пункт договору, але не приділив йому належної уваги. Як виявилося, дарма...
Закон на нашому боці
Ця ситуація є типовою для українського ринку. Іноді банки забороняють повністю погашати кредит протягом певного періоду, а найчастіше стягують штрафні санкції за дострокове погашення. У кожному разі клієнт має додаткові витрати за виявлену завчасно ініціативу.
Однак не все так безнадійно. З 1 грудня 2005 року набули чинності зміни до Закону України «Про захист прав споживачів», у яких говориться, що клієнт банку має право достроково повернути кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку. Згідно з цими змінами, з Конституцією України та Цивільним кодексом, умови кредитного договору (навіть якщо вони встановлені сторонами до набрання чинності законом) не можуть обмежувати права споживача, а також передбачати штрафні санкції за користування споживачем такими правами.
Отже, якщо клієнт уже уклав з банком кредитний договір або якщо тільки обговорюються умови договору, відповідно до яких позичальник при достроковому погашенні позички буде зобов’язаний сплатити банку, такі положення кредитного договору на вимогу клієнта можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
Якщо ж кредитний договір був підписаний до внесення змін у закон і сьогодні за дострокове погашення кредиту банк вимагає від позичальника сплати штраф, то можна сміливо нагадати банку про норми Закону України «Про захист прав споживачів». А якщо й це не допоможе, вимагати від банку письмового оформлення вимоги про сплату зазначених штрафів, а після одержання такого документа звертатися до суду.
Коли банк бере за горло
Також не варто виключати можливість, що ініціатором дострокового розриву відносин може виступати банк, який утомився чекати чергових кредитних платежів від клієнта. У випадку виникнення фінансових ускладнень у позичальника банкіри, відповідно до Закону «Про іпотеку», мають право задовольнити свої вимоги за кредитним договором на іпотеки, яким виступає квартира або інша нерухомість.
Інакше кажучи, якщо клієнт не зможе погашати кредит, то він змушений буде продати квартиру за участю й під контролем банку. Виручені від продажу гроші направляються на погашення позичкової заборгованості, а залишок виторгу повертається позичальникові.
Щоб уникнути подібних ситуацій, клієнтові треба при виникненні фінансових ускладнень звернутися в кредитний відділ банку і чесно розказати про причини неможливості нормального обслуговування кредиту. Можливими виходами з такої ситуації можуть бути відстрочення платежів у рахунок погашення основного боргу, зменшення розміру штрафних санкцій або збільшення строків кредитування.
Банку невигідно займатися продажем житла, він робить це дуже рідко. Тому домовитися можна. Важливо не ігнорувати проблему (не відповідаючи на дзвінки та листи банку та ін.), а демонструвати готовність її вирішити.
